Вчені опрацювали дані 7000 датських учнів віком від 11 до 16 років, що взяли участь у дослідженні фізичної активності, психічного здоров’я, сприйняття маси тіла та участі у спортивних заходах.
Вчена Карін Моншауер (Karin Monshouwer) із Нідерландського інституту ментального здоров’я та шкідливих звичок разом із колегами дослідила психологічні механізми, які є предметом вивчення цього закладу.
Вчені опрацювали дані 7000 датських учнів віком від 11 до 16 років, що взяли участь у дослідженні фізичної активності, психічного здоров’я, сприйняття маси тіла та участі у спортивних заходах. Команда вчених виявила, що фізично неактивні підлітки та підлітки, які вважають себе «занадто товстими» чи «занадто худими», мали більший ризик розвитку внутрішніх (депресія та тривога) та зовнішніх (агресія, зловживання алкоголем та наркотиками) проблем.
На противагу їм, учні, що брали участь у спортивних заходах, мали нижчі показники розвитку ментальних проблем. Автори дослідження заявили: «Це дослідження підтримує гіпотезу про зв’язок між самооцінкою та соціальною взаємодією, а також підтверджує важливість психологічних та соціологічних аспектів фізичної активності».
Таким чином, щоденна фізична активність позитивно впливає на ментальне здоров’я шляхом таких психологічних механізмів як самооцінка та соціальна взаємодія.
Дані про те, що підлітки, які беруть участь у фізичних заходах, мають кращий стан ментального здоров’я, потребують подальшого обговорення з метою підтвердження переваг фізичної активності для психічного та фізичного стану здоров’я.
