Чимало батьків спокійно ставляться до того, що малюк перебиває їх на півслові під час розмов з іншими, вважаючи, що дитина ще не здатна зрозуміти важливості спілкування інших.
Поради від досвідченої матусі та експерта по дитячій поведінці Аріадни Брілль.
Чимало батьків спокійно ставляться до того, що малюк перебиває їх на півслові під час розмов з іншими, вважаючи, що дитина ще не здатна зрозуміти важливості спілкування інших, а багато батьків серйозно дратуються - як так, я ж зайнятий, в чому справа?
Експерт по дитячій поведінці Аріадна Брілль впевнена, що не варто нервуватись, якщо малюк перебиває вас, а потрібно всього лише вмовитись щодо сигналів та прохань, якщо дитині справді необхідно щось вам сказати - так буде простіше для обох сторін!
1. Уважно слухайте дитину і поважайте її думку
Не варто думати, що дитячі думки та справи менш важливі - для вас це може здатися дрібницею, але для малюка сонце надворі чи пташка на гілці - найважливіші події у власному, маленькому світі. Говоріть з іншими так, як би ви хотіли, щоб дитина говорила до вас і завжди слухайте малюка.
2. Спробуйте особливий код або сигнал
"Коли син починав мене перебивати, я делікатно брала його за руку. Це був сигнал "Я тебе бачу, але ще не готова слухати". За часом ми змогли "розтягнути" час очікування до хвилини. Тепер, коли дитина у початковій школі, ми маємо два особливі сигнали", - розповідає Аріадна. "Один спецсигнал означає, що я чи дитина буде готова слухати за хвилину-дві, інший – що потрібно більше часу".
3. Перебивайте дитину дбайливо, щоб вона навчилась робити те саме
Дорослому ми можемо сказати: "Вибач", "Перепрошую" - чому б не застосовувати ці слова до малюка? Так дитина навчиться правильної поведінки.
4. З повагою до дитини попросіть її почекати
Очікування – це також важливо, тому поясніть малюку, що ви будете зайняті, що приділите йому увагу, як тільки завершите справу.
Наприклад: "Я поговорю по телефону кілька хвилин, а потім ми можемо почитати книжку", "Мені треба дещо сказати твоєму таткові і потім я прийду до тебе. Ось пазлики, можеш поскладати їх, поки ми говоримо".
5. Терпіння і ваші очікування
"Щоб навчити дитину не перебивати або робити це ввічливо, потрібна практика. Мій гучний малюк, який кричав, виріс у щасливу 8-річну дитину, яка поважає інших. З трьох років ми вчили його торкатися моєї руки і дуже ввічливо казати: "Вибач, мамо" замість говорити все, що у нього на думці.
Інколи я давала йому зрозуміти, що ще не готова слухати: "Мені потрібно ще декілька хвилин, будь ласка", "Я послухаю тебе за хвилинку", "Я бачу, що потрібна тобі, зараз не дуже вдалий час", "Поговоримо, коли я договорю по телефону, гаразд?", "Хочеш потримати мою руку? Я буду поруч". Важливо пам'ятати, що дитина росте і помиляється і захоплюється. Вони перебивають вас не тому, що нахаби чи тому, що їм плювати на вас і ваші потреби", - радить Брілль.
