Режим дня вагітної мами дворічної дитини

Просмотров: 782
Режим дня вагітної мами дворічної дитини

Я взагалі ніколи не відштовхувалась від того, щоб жити за графіком, але з настанням одного сну і другої вагітності все ж пішла часткова прив'язка до спання вдома...

Кожен день не схожий на інший, але якісь загальні риси режиму промальовуються. Я взагалі ніколи не відштовхувалась від того, щоб жити за графіком, але з настанням одного сну і другої вагітності все ж пішла часткова прив'язка до спання вдома (якщо не треба кудись їхати). Відповідно від нього вже і почав формуватися певний режимчик.

А так то доця завжди їла на вимогу і спала. Ніяких трьох годин і графіку сну до року точно не було.

Юстині 2 роки і 1 місяць. Поїхали.

Ранок

Прокидаємося. Найбільш оптимальний для мене варіант – разом, коли і я більше не хочу спати, і Юстина в гуморі, бо виспалася. Це десь 9:00-9:30. Не люблю швидко вилазити з ліжка, але Юстя не завше дає полежати. Знаю, що це досить пізно, якщо порівнювати з більшістю діток, але нам так добре. Деколи навіть доводиться її будити.

Туалет

Перше і обов'язкове – на горщик. Іноді вона злазить з ліжка сама і сама знімає трусики та сідає. Іноді треба маму. Якщо невиспана і плаче, то ще й цицю навприсядки. Хоча наразі дедалі менше треба таке робити. Іноді заговорюю зуби, тримаю за ручки, розмовляю, не спішу давати груди одразу, бо вони і далі болять перші кілька секунд + доця під ранок багато смокче крізь сон.

Після цього ми урочисто йдемо виливати вміст горщика, деколи Юстинка несе сама і я лиш контролюю, щоб вона попала в унітаз. Але назад відносити помиту зелену вставку від IKEA переважно вона не хоче. Каже, щоб мама несла.

Сніданок

Миємо личко, зачісуємось і йдемо на кухню. Точніше біжимо. Бо вона зранку дуууже голодна. Я саджу її в крісло для годування (точніше з настанням вагітності вона сама туди залазить, бо не піднімаю її лишній раз).

Тим часом ставлю чайник, п’ю воду, пропоную Юсті. Заговорюю їй зуби питаннями. Тоді або запарюю кашку вівсяну з фруктами-ягодами, або калапуцяю яєшню, або роблю оладки (рідко), або їмо сир (в сезон). Сніданок у нас однаковий, хіба іноді я можу перебитися канапухами з чаєм. Кави не п'ю, хіба десь в кафешці і з молоком.

Зазвичай я з'їдаю значно швидше, за той час, поки доця доїдає, мию посуд, поки не присохло. Ховаю в шафи все. Хоча, зізнаюсь, є дні, коли нічого не хочеться складати. Іноді встигаю трішки пов'язати чи посидіти в інтернеті, поки Юстина довершує снідання. Іноді дивимось шось толкове на зомбоящику.

Прогулянка

Після сніданку найбільш оптимальний варіант – піти гуляти. Гуляємо ми далеко не щодня, бо:

  • мені лінь;
  • деколи в мене нема часу погуляти;
  • нема настрою лазити по району, для мене це дуже скучно.

Дорогою до пошти

Часто похід на Нову пошту – це вже хороша прогулянка, адже вона від нашого дому за кілометр. А відправляю чи отримую я досить часто, бо в’яжу на замовлення. Крім того, деколи ставлю галочку навпроти прогулянки, коли ми перейдемось у магазин за продуктами і назад. Годину свою відстрілюємось.

Після прогулянки Юстина краще їсть і засинає. Що ми робимо на прогулянці? Якось напишу.

Якщо без гулянь

Якщо не гуляли, то в хаті завше знайдеться робота. Я в'яжу і однією рукою розважаю доньку, сидячі поруч із нею на підлозі, або ми робимо щось разом. Бавитися сама вона не довго може, як і всі діти.

Іноді треба поприбирати, поскладати речі, випрати купу з кошика, поміняти постіль, приготувати їсти, зняти нове відео на наш YouTube. Це все ми робимо разом і їй цікаво навіть. Тому такі дії без Юсті я не виконую. Стараюсь робити все, що можу, разом із нею. І лиш монтаж, деяке складне в'язання чи писанину блогерську – під час обіднього сну. Я писала раніше про свої життєві полегшення в статті про тайм-менеджмент.

Обідня трапеза

Зазвичай обідаємо одразу після приходу додому. Спершу на горщик, а тоді за стіл. Бо на вулиці вона не пісяє, не до того (а я так переживала, як у холодну пору обійтися без підгузка надворі, хе-хе).

З маминої тарілки смачніше!

На обід класно йде зупа. Якщо вдома є зупа, то життя вдалось! Там і овочі, і рідина. Юстинці цікаво таке їсти. А я радію, бо корисно.

Денний сон

На сон у нас циця (що дозволяє мені посидіти в неті чи написати шматок статті паралельно). Якщо Юстя добряче набігалась, то засинає буквально за 5-10 хвилин. Деколи вже плаче в коридорі, коли заїжджаємо додому. І я галопом її роздягаю, швиряючи все де-небудь, щоб лягти в ліжко.

Помітила, що найкраще, аби вона заснула до 14:00, тоді є шанс лягти ввечері не суперпізно. Якщо вона ще не хоче спати, то я себе не силую і не мучу, – не вкладаю. Засне пізніше, то засне. Ляжемо після півночі, то ляжемо. Кількагодинне вкладання виснажує більше.

Сон триває 2-3 години, час від часу ще може прокидатися попісяти чи під’їсти. Тому стараюся перед сном запропонувати їй сходити на горщик.

Якщо вона прокидається до 17:00, то день вдався. Є таке неписане правило, що дитині треба мати 7 годин активності до нічного сну. Я ставлю планку 00:00, тому якраз добре: 17+7=24. Якщо швидше – ще краще. Пізніше – така наша доля. Деколи буває, що взагалі не спить вдень. Але тоді може дуже рано заснути на ніч і дуже рано встає наступного дня (о 6:00, наприклад, це не для мене).

Вечір

Після обідньої сонної паузи – також одразу пісяти, як і зранку. Безвідмовно і завжди люрить.

Вечеря

Тоді шось типу вечері, але вона в нас плаває, я дивлюся по Юстині – голодна чи ні. Без неї не їм, тобто під час її сну можу хіба щось легке перекусити, якщо вже дуже в животі буркає. Вечеряємо ми гарніром і салатом. Деколи є м'яско. Рідко риба. В основному це крупи, картопля, макарони. Шкода, що Юстя не їсть зелені, бо мені її дуже зараз хочеться.

Робота

На вечір завжди покладаю великі надії, бо хочу дуже багато всього зробити якраз ввечері. Сподіваючись, що Юстинка не заважатиме. Але тут як пощастить. Ми і читаємо книги, і складаємо лєґо, і ліпимо з пластиліну, і малюємо фарбами, і слухаємо музику.

Щодня щось інше, іноді зовсім не продуктивне… Під час ігор намагаюсь в’язати. Я рідко просто бавлюся, завжди паралельно щось роблю.

Юстя в'яже разом зі мною "аковочькі" ("заколочки")

Гігієна перед сном

Раз на кілька днів (не частіше, ніж 2 рази на тиждень) ми Юстину ввечері купаємо. Це якщо нема потреби нагальної. Ванни нема, є душ із пласким піддоном, але своїх півгодини вона там відмокає. Я за той час або пишу статтю, або… Правильно, в’яжу.

Стою поруч і в’яжу. Або ж купаюсь із нею, але швидше вилажу і плету колоски на мокрій голові. Якщо вдома є чоловік, то можна йому довірити процедуру контролю за купальщицею, а самій зайнятися чимось корисним.

Чистимо зуби ми тільки ввечері (і то деколи ні), це наш великий мінус, я вважаю. Юстя сідає на пралку і щось там пробує куцюрупати щелепу. Їй не дуже вдається, але доступ до рота не дає.

Нічний сон

Після зубів можна йти спати. Перше – "дідя" (циця, хто не в темі). Далі Юстя може вимагати почитати книжку. Але від цього вона ще ніколи не засинала. Переважно діє вимкнути світло і дати груди. Засинає вона десь 23:30-00:00. Рідко пізніше. Майже ніколи раніше. Коли нема денного сну, то може і о 20:00 заснути, але то для мене печаль. Був період, що вона засинала о 02:00… Пройшло.

Я після того, як доцька засне, теж вже лягаю. Раніше йшла ще монтувати відео, дивитися щось корисне і працювати, але даю собі час відпочити. Тому впродовж дня доводиться так багато приділяти часу не тільки дитині. Ввечері в ліжку під час ГВ є можливість почитати, що там відбулося за день, в смартфоні. Єдиний час спокійно і вдумливо це зробити.

Та й таке

Але, як я казала спочатку, наш кожен день не схожий на інший. Іноді ми можемо кудись поїхати (зараз – рідше, бо я не ношу в слінгу), іноді я забиваю на все і ми нічого не робимо цілий день (якщо погана погода, наприклад), іноді є вдома хтось, кому можна сплавити дитину, і тоді в мене виростають крила (навіть фільми час від часу можна глянути!).

Тут важко загально сказати. Основне – я завжди дивлюся по Юстині, по тому, що вона потребує. Вона чудово вже може все сказати і показати. І якщо в даний момент вона потребує уваги, то ніякі відволікання і “почекай, доцю” не допоможуть. Кидаю все і присвячую час дитині. Так легше і мені на голову, і їй. Тому про жодні режими в нас мова йти не може)

Думаю, зараз, із настанням тепла, буде більше прогулянок і менше "обогі, чим зайнятись вдома?". Чого і вам бажаю